КРИТЕРІЇ
ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ
ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Викладання зарубіжної літератури здійснюють
українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури
вивчають в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення
перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською,
німецькою, французькою тощо).
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів зі
зарубіжної літератури є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання.
Поточне оцінювання – це процес встановлення
рівня навчальних досягнень учнів щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й
навичками відповідно до вимог навчальної програми. Формами поточного оцінювання
є виконання учнями різних видів усних і письмових робіт; взаємоконтроль учнів у
парах і групах тощо.
Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за роботу
учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного
результату) до 12 балів (за бездоганно відповідь або виконану роботу).
Критерії оцінювання
усних відповідей здобувачів освіти
на уроках із зарубіжної
літератури
|
Бали |
Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів |
|
|
Початковий рівень |
|
1 |
Учень/учениця на елементарному рівні
відтворює матеріал, називаючи окремий літературний факт або явище (автора й
назву твору, окремих літературних персонажів тощо) |
|
2 |
Учень/учениця розуміє навчальний
матеріал і може відтворити фрагмент з нього окремим реченням (називає окремі
факти з життя і творчості письменника, головних персонажів твору, упізнає за
описом окремого персонажа твору, упізнає, з якого твору взято уривок тощо) |
|
3 |
Учень/учениця розуміє навчальний
матеріал і за допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання
(відтворює зміст у певній послідовності, називає на репродуктивному рівні
жанр твору, упізнає літературний факт за описом або визначенням) |
|
|
Середній рівень |
|
4 |
Учень/учениця має уявлення про зміст
твору, може переказати незначну його частину та з допомогою вчителя визначає
основні сюжетні елементи, на репродуктивному рівні відтворює фактичний
матеріал |
|
5 |
Учень/учениця знає зміст твору,
переказує окрему його частину, знаходить у тексті приклади відповідно до
сформульованого завдання, висловлює оцінювальне судження і доводить його
одним-двома аргументами, завершує відповідь простим узагальненням, дає
визначення літературних термінів |
|
6 |
Учень/учениця знає зміст твору, може
переказати значну його частину, з допомогою вчителя виділяє головні епізоди,
уміє формулювати думки, називає риси характеру літературних героїв,
встановлює окремі причиново-наслідкові зв’язки, дає визначення літературних
термінів з прикладами |
|
|
Достатній рівень |
|
7 |
Учень/учениця володіє матеріалом і
навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить
окремі приклади з тексту |
|
8 |
Учень/учениця володіє матеріалом, за
зразком аналізує текст, виправляє допущені помилки, добирає докази на
підтвердження висловленої думки, застосовує відомі факти, поняття для
виконання стандартних навчальних завдань |
|
9 |
Учень/учениця володіє матеріалом та
навичками комплексного аналізу літературного твору, застосовує теорію в
конкретних ситуаціях, демонструє правильне застосування матеріалу, складає
порівняльні характеристики, добирає аргументи на підтвердження власних
міркувань |
|
|
Високий рівень |
|
10 |
Учень/учениця володіє матеріалом та
навичками комплексного аналізу літературного твору, виявляє початкові творчі
здібності, самостійно оцінює літературні явища, працює з різними джерелами
інформації, систематизує, узагальнює та творчо використовує дібраний матеріал |
|
11 |
Учень/учениця на високому рівні
володіє матеріалом, вміннями й навичками комплексного аналізу художнього
твору, використовує засвоєні факти для виконання нестандартних завдань,
самостійно формулює проблему й вирішує шляхи її розв’язання, висловлює власні
думки, самостійно оцінює явища літератури й культури, виявляючи власну
позицію щодо них |
|
12 |
Учень/учениця вільно володіє
матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляє
особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних
навчальних завдань, до перенесення набутих знань та вмінь на нестандартні
ситуації, має схильність до літературної творчості |
Види робіт із зарубіжної літератури
Основними
видами класних і домашніх письмових робіт є:
- відповідь на
поставлене в підручнику або вчителем запитання;
- написання навчальних
класних творів;
- виконання самостійних
творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе; створення проектів, підготовка
доповідей, рефератів тощо);
- тестування; -
складання планів (простих і складних);
- складання таблиць,
схем римування, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним
матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та
словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними
програмами для базової школи тощо.
Основними видами
класних і домашніх усних робіт із зарубіжної літератури є:
- виразне читання художніх текстів;
- відповідь на
поставлене в підручнику або вчителем запитання;
- складання усних
навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;
- читання напам'ять;
- переказ (докладний і
стислий) тощо.
Можливі види контрольних робіт:
- тест;
- відповіді на
запитання;
- контрольний літературний диктант;
- анкета головного
героя;
- комбінована
контрольна робота тощо;
- письмові контрольні
твори.
Правила перевірки
контрольних письмових творів із зарубіжної літератури .
За
наявності у творі більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.
Оцінка
за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність.
Критерії оцінювання контрольних творів із зарубіжної
літератури
|
Рівень |
Бали |
Характеристика змісту виконаної роботи |
Грамотність |
|
|
орфографічних і пунктуаційних |
лексичних, грама- тичних і стилістичних |
|||
|
Початковий (Бали цього рівня одержу-ють учні, які не
досягають значного успіху за жодним із визначених критеріїв) |
1 |
Учень будує лише окремі, не пов'язані між собою
речення; лексика висловлювання дуже бідна*. |
15-16 і більше |
9-10 |
|
2 |
Учень будує лише окремі фрагменти
висловлювання; лексика і граматична будова мовлення бідна й одноманітна. |
13-14 |
||
|
3 |
За обсягом робота складає менше
половини від норми; висловлювання не є завершеним текстом, хибує на
непослідовність викладу, пропуск фрагментів, важливих для розуміння думки;
лексика і граматична будова збіднені. |
11-12 |
||
|
Середній (Балів цього рівня заслуго-вують учні, які будують
текст, що за критерієм обсягу, повноти відтворення інформації і зв’язності
значною мірою задовольняє норму, але за іншими критеріями результати істотно
нижчі) |
4 |
Усне чи письмове висловлювання за
обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується уже певною
завершеністю, зв’язністю; проте є недоліки за рядом показників(до семи),
наприклад: характеризується неповнотою і поверховістю в розкритті теми;
порушенням послідовності викладу; не розрізняється основна та другорядна інформація;
добір слів не завжди вдалий (у разі переказу – не використано авторську
лексику). |
9-10 |
7-8 |
|
5 |
За обсягом робота наближається до норми, у цілому є
завершеною, тема значною мірою розкрита, але трапляються недоліки за низкою
показників( до шести): роботі властива поверховість висвітлення
теми, основна думка не проглядається, бракує єдності стилю та ін. |
7-8 |
||
|
6 |
За обсягом висловлювання сягає норми, його тема
розкривається, виклад загалом зв’язний, але робота характеризується
недоліками за кількома показниками (до п’яти): помітний її репродуктивний
характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не
завжди вдалий тощо. |
5-6 |
||
|
Достатній (Балів цього рівня заслуго-вують учні, які досить вправно будують текст за більшістю критеріїв,
але за деякими з них ще припускаються недоліків) |
7 |
Учень самостійно створює достатньо повний, зв’язний,
з елементами самостійних суджень текст (у разі переказу – з
урахуванням виду переказу), вдало добираються лексичні засоби (у разі
переказу – використовує авторські засоби виразності, образності мовлення),
але в роботі є недоліки (до чотирьох), наприклад: відхилення від
теми, порушення послі-довності її викладу; основна думка не аргументується
тощо. |
4 |
5-6 |
|
8 |
Учень самостійно будує достатньо повне (у разі
переказу – з урахуванням виду переказу), осмислене, самостійно і в цілому
вдало написане висловлювання, проте трапляються ще недоліки за
певними показниками(до трьох). |
3 |
||
|
9 |
Учень самостійно будує
послідовний, повний, логічно викладений текст (у разі переказу – з
урахуванням виду переказу); розкриває тему, висловлює основну думку (у разі
переказу – авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (у разі переказу
– використовує авторські засоби виразності, образності мовлення); однак
припускається окремих недоліків (за двома показниками): здебільшого це
відсутність виразної особистісної позиції чи належної її аргументації тощо. |
1+1 (негруба) |
||
|
Високий (Балів цього рівня заслуго-вують учні,
які вправно за змістом і формою будують текст;
висловлюють і аргументують свою думку; вміють зіста-вляти різні погляди на
той самий предмет, оцінювати аргументи на їх доказ, обирати один із них;
окрім того, пристосову-ютьвисловлюван-ня до особли-востей певної мовленнєвої
ситуації, комунікатив-ного завдання) |
10 |
Учень самостійно будує послідовний, повний (у разі
переказу – з урахуванням виду переказу) текст, ураховує комунікативне
завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на
проблему; (у разі переказу – зіставляє свою позицію з авторською), робота
відзначається багатством словника, граматичною правильністю, додержанням
стильової єдності і виразності тексту; але за одним з критеріїв допущено
недолік. |
1 |
3 |
|
11 |
Учень самостійно будує
послідовний, повний (у разі переказу – з урахуванням виду переказу) текст,
ураховує комунікативне завдання; висловлює власну думку, зіставляє її з
думками своїх однокласників (у разі переказу – враховує авторську позицію),
вміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає
переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на
необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота в цілому
відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною
єдністю, граматичною різноманітністю. |
1 (негруба) |
2 |
|
|
12 |
Учень самостійно створює яскраве, оригінальне за
думкою висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; аналізує різні
погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї
чи іншої позиції, усвідомлює можливості використання тієї чи іншої інформації
для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством
слововживання, граматичною правильністю. |
– |
1 |
|
Виразне читання
Вимоги до виразного читання
1.
Відтворення емоційної
насиченості твору (внутрішнє «бачення», робота творчої уяви читця – особливо
поетичного тексту).
2.
Розуміння
ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.
3.
Вміння висловити своє
особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.
Критерії оцінювання виразного читання
напам’ять художніх
творів
|
Бали |
Критерії оцінювання |
|
|
Початковий рівень |
|
1 |
Учень/учениця монотонно читає напам’ять
лише окремі фрази художнього тексту. |
|
2 |
Учень/учениця невиразно читає напам’ять невеличкий
фрагмент рекомендованого для вивчення твору. |
|
3 |
Учень/учениця читає напам’ять
недостатній за обсягом уривок твору зі значною кількістю фактичних
мовленнєвих помилок. |
|
|
Середній рівень |
|
4 |
При читанні напам’ять твору
учень/учениця допускає значну кількість помилок різного характеру. |
|
5 |
Учень/учениця читає вивчений напам’ять
твір зі значними змістовими неточностями, порушенням правил техніки мовлення. |
|
6 |
Учень/учениця читає напам’ять художній
твір з окремими орфоепічними та змістовими огріхами. |
|
|
Достатній рівень |
|
7 |
При читанні напам’ять твору учень
правильно, чітко передає зміст твору, але виконує його невиразно, монотонно. |
|
8 |
Вивчений напам’ять твір учень/учениця
читає з окремими декламаційними огріхами. |
|
9 |
Учень/учениця виразно читає напам’ять вивчений
твір, але час від часу допускає змістові неточності. |
|
|
Високий рівень |
|
10 |
Учень/учениця виразно, без помилок та
неточностей, декламує твір напам’ять. |
|
11 |
Вивчений напам’ять твір учень/учениця
декламує, виявляючи індивідуальне розуміння тексту, своє ставлення до
прочитаного. |
|
12 |
Читання напам’ять твору учнем/ученицею
відзначається високим рівнем артистизму, мовленнєвої вправності.
Учень/учениця виявляє особисте ставлення до прочитаного, може сформулювати і
висловити своє «надзавдання» (мету) читання твору. |
Оцінювання рівня сформованості предметних читацьких умінь
двома способами.
1. Учневі пропонуємо систему запитань і завдань
(репродуктивні, пошукові, творчі). Кожне з них має свою «вагу». Кількість
завдань добираємо таким чином, щоб сума балів дорівнювала
12. Можлива пропорційність завдань різних рівнів така:
репродуктивні – 10%; функціональні – 15%; евристично- пошукові – 50%;
творчі – 25%.
2. Систему запитань і завдань формуємо з розрахунку максимального
охоплення вмінь, що підлягають перевірці. Кожне запитання також має свою
«вагу». Бали підсумовуємо, визначаємо процентне відношення до максимально
можливої кількості, яке переводимо в оцінку за схемою:
|
% правильних відповідей |
Рівень навчальних досягнень за чинною системою оцінювання |
Традиційний бал |
|
50-59 |
Початковий |
1-3 |
|
60-69 |
Середній |
4-6 |
|
70-89 |
Достатній |
7-9 |
|
90-100 |
Високий |
10-12 |
Діагностування читацької компетентності учнів 5 класу
(НУШ): досвід діяльності й ціннісних орієнтацій – індикатори
сформованості: рівень, частота вияву певної якості.
|
Рівень |
Індикатори сформованості |
|
|
Досвід діяльності |
Ціннісне ставлення |
|
|
Початковий |
Відтворення інформації з пам’яті. Робота з допомогою вчителя |
Ставлення до читання від байдужого
до нейтрального. Мотивація – зовнішня негативна. Немає
прагнення до читацького вдосконалення,
організаційно-діяльнісні вміння не сформовані; не
усвідомлює значення читання для особистісного розвитку |
|
Середній |
Застосування знань і вмінь у типових ситуаціях, у роботі зі знайомим текстом, дія
за алгоритмом, за зразком під керівництвом учителя |
Ставлення до читання від нейтрального
до позитивного. Мотивація –
зовнішня позитивна. Розуміє потребу читацького й Особистісного самовдосконалення, практичні кроки здійснює безсистемно |
|
Достатній |
Застосування знань і вмінь у нетипових ситуаціях, робота зі
знайомим текстом самостійно, з
незнайомим текстом самостійно або з консультацією вчителя |
Ставлення до читання позитивне. Мотивація –
внутрішня. Усвідомлює значення читання для
особистісного розвитку. Є прагнення до читацького
й особистісного самовдосконалення, робить практичні кроки
для цього |
|
Високий |
Створення нового навчального продукту, навчання за індивідуальною програмою |
Ставлення до читання позитивне. Мотивація –
внутрішня. Усвідомлює важливість читацьких предметних
і загальнонавчальних умінь для особистісного зростання. Постійно працює
над читацьким і особистісним самовдосконаленням |
Оцінювання
зошитів
Ведення зошитів оцінюють від 1 до 12 балів щомісяця протягом
семестру. Під час виставлення тематичного бала в 5 класі результати
перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються (наказ МОН
№ 289 від 01.04.2022 р. Про затвердження методичних рекомендацій щодо
оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту
відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (додаток
1)).
У разі відсутності
учня/учениці на уроках протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита
зазначати н/о (нема оцінки).
Оцінку за ведення зошита із зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць. Під
час оцінювання потрібно враховувати наявність різних видів робіт;
грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати
роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).
Для контрольних робіт із
зарубіжної літератури в усіх класах
використовують по одному зошиту.
