Вступ

Якість навчально-виховного процесу школи, його результати певною мірою залежать від учителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності.

Свого часу К.Ушинський писав: "... у вихованні все повинно ґрунтуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила виливається тільки з живого джерела людської особистості. Ніякі статути і програми, ніякий штучний організм закладу, якби хитро він не був придуманий, не може замінити особистості в справі виховання". Ці слова залишаються актуальними й нині.

Які нові якості повинен мати педагог XXI століття?

По-перше, він повинен бути підготовлений до нової професійної ролі. Мова про те, що він не може вже бути абсолютним носієм знань. Він не може бути наглядачем за учнем. Він повинен бути людиною, що супроводжує процес самопізнання і саморозвитку дитини. Основна роль учителя – не лише дати певну суму знань учневі, а й навчити його вчитися, самостійно здобувати знання, застосовувати їх на практиці, тобто формувати компетентності як загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

По-друге, учитель повинен бути готовим до сучасної соціальної ролі, тобто формувати самодостатню людину, конкурентноспроможного фахівця. Окрім того, учитель повинен бути готовим до професійних технологій, до нових технологій навчальної діяльності. Це, безумовно, інформатизація, комп'ютеризація.

Перехід до профільної школи ставить цілу низку нових вимог до педагога. Тут він повинен бути готовим варіювати зміст, вимоги, підходи до викладання предмета. Отже, сучасність ставить високі вимоги до професійності вчителя, тому він повинен бути готовим до змін, відкритим до новацій. Щоб виховати учня-творця, педагог сам повинен стати творцем, дослідником, новатором.

На формування якісно нового педагога налаштована вся система методичної роботи, тобто система взаємозалежних дій та заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації професійної майстерності кожного вчителя. Тому можна визначити, що робота методичного об’єднання займає важливе місце в підвищенні професійної компетентності педагога, бо саме під час засідань МО (методичного об’єднання) кожний учитель набуває навичок самоаналізу своєї діяльності, що сприяє активізації й прискоренню процесу удосконалення педагогічної майстерності вчителя.

Одним із стратегічних завдань освіти є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві, розвиток особистості учня, формування в нього гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій. А формування такої особистості відбувається педагогами в процесі різноманітних видів діяльності на уроках та в позаурочний час.

Підвищення рівня професійної майстерності вчителя є основним завданням на всіх етапах розвитку школи. Сучасній школі сьогодні потрібний учитель, який міг би оновлювати, удосконалювати зміст своєї діяльності. Впоратися з цим завданням можна тільки за умови добре організованої і спланованої роботи методичних об'єднань, так як в системі роботи методоб'єднання одним з провідних напрямів його діяльності є підвищення педагогічної майстерності вчителя.Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини, конкурентноспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість. А формування компетентностей відбувається педагогами в процесі різноманітних видів діяльності на уроках та в позаурочний час

Методичне об’єднання вчителів гуманітарного циклу працює над реалізацією науково-методичної проблеми  «Впровадження інноваційних педагогічних технологій навчання і виховання з метою взаємного саморозвитку, самоактивізації та самореалізації особистості вчителя і учня»

Методичне об’єднання  вчителів суспільно-гуманітарного циклу налічує 6 осіб. З них чотири має звання  «Старший вчитель», п’ять вчителів мають  вищу кваліфікаційну  категорію, один – другу кваліфікаційну  категорію. Особлива увага в роботі приділяється  удосконаленню форм і методів проведення уроків. З метою вивчення методики викладання, рівня навчальних досягнень учнів, надання практичної допомоги вчителями  здійснюється взаємовідвідування уроків. Проводиться масова робота з учнями: олімпіади, конкурси, предметні тижні.